| Середа, 04.12.2024, 12:30 | Головна | Реєстрація | Вхід |
|
Календар| « Грудень 2024 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | | | | 1 | | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | | 30 | 31 |
|
Блог
Розповіла одна знайома студентка. Як і у (майже) кожному університеті,
є у них викладачі, котрим здати іспит чи залік без хабара (чи як там
воно називається у студентів) не можливо.
Так
от, одна з такого роду викладачок зібрала групу моєї знайомої і
оголосила гарну новину: усі гроші, які студенти цієї групи їй дадуть за
іспит, вони всі разом витратять на подарунки вихованцям місцевого
дитячого будинку! Разом виберуть подарунки, разом поїдуть вітати діток!
„Не платити” і до цього не можна було, а тепер ще й соромно!
Причому
викладачка не приховує та навіть наголошує, що коштів їй вистачає
(платять бо по декілька груп на декількох „потоках”, плюс „заочники”),
і вона може собі дозволити „благодійність”, а студентам цієї конкретної
групи випала „честь” бути до цієї „благодійності” причетними!
З Миколаєм вас!
...
Читати далі »
Переглядів:
1529
|
Додав:
dehto1
|
Дата:
20.12.2009
|
|
Радянській системі вдалося максимально розвинути у населення „хапальний
рефлекс”, який став для людей єдиною можливістю для виживання та
мотивом соціальної комунікації.
Сьогоднішні
українці старшого віку, та певна частина вихованих ними молодих людей,
досі залишаються радянським народом. Дивлячись на все крізь призму
свого „хапальнорефлексивного” світосприйняття, такі люди не можуть собі
уявити та повірити в те, що крім наповнення шлунку й гаманця можуть
бути інші стимули щось робити.
Звідси й походить, м’яко кажучи,
недовіра до „гранітоїдів”, до будь-якої активної людини, групи людей чи
організації. Тому й важко буває активізувати громаду, бо кожен буде
думати не про свою соціальну вигоду від спільної дії, а про те, що
лідер або лідери неодмінно щось на цьому зароблять! (А у нас ще з СРСР
не прийнято радіти за когось хто зміг своїм розумом та талантом
заробити якісь кошти.)
Можлив
...
Читати далі »
Переглядів:
1608
|
Додав:
dehto1
|
Дата:
20.12.2009
|
|
Працюючи над створенням аудіо-посібника виборця „Зрячий вибір”, який ви
незабаром побачите й почуєте на ГУРТі, зіштовхнувся з багатьма
цікавими моментами.
 Аудіо-книжка наша створюється переважно для людей з вадами зору,
прагнемо донести інформацію про їхні виборчі права, передбачені
Конституцією та законом „Про вибори Президента України”, а також дати
інформацію про кандидатів у президенти на нинішніх виборах та деякі
положення їхніх передвиборчих програм (що стосується соціального
захисту населення).
Вже з самого початку підготовки тексту
зрозумів, що не дарма ми взялись за цей проект. В законі знайшов багато
положень, які полегшують процес волевиявлення для людини з вадами зору,
але про які багато з виборців не знають (сам беру участь у виборах з
2008 року і ніколи цими „опціями” не кори
...
Читати далі »
Переглядів:
1552
|
Додав:
dehto1
|
Дата:
10.12.2009
|
|
У грудні 2007-го, коли мого синочка вже стало трошки видно на стрункій
фігурі дружини, але до його народження залишалося ще багато місяців, я
прийняв рішення відмовитись від телевізору в оселі.
Спонукало до
того не стільки постмодерністське антителевізійне словоблуддя, як одна
єдина прочитана у „Дзеркалі тижня” стаття про вплив телереклами на
розвиток дітей. Назву статті та автора вже не згадаю, але пам’ятаю, що
варіантом вирішення описаної в ній проблеми пропонувалося створення
Телеглядацької батьківської асоціації України, яка з рештою, здається,
й була створена. Ідею я підтримав „обома руками”, але в особливу
ефективність даного варіанту, з огляду на вплив телебачення на розвиток
моєї дитини, не повірив. Вирішив діяти за іншим принципом: „нема телевізору – нема проблеми”.
В
нашій сім’ї немає щовечірніх багатогодинних медитацій біля „блакитного
екрану”, мій малий не знає напам’ять мелодії рекламних роликів, ми
спілкуємось, граємось, разом щось роби
...
Читати далі »
Переглядів:
2044
|
Додав:
dehto1
|
Дата:
06.12.2009
|
|
Одне з основних самурайських правил – „Прокидаючись вранці будь готовий
до смерті”. Японська традиція взагалі закликає постійно бути готовим до
неочікуваного кінця. І не тому що так імпозантніше, а тому що це
загострює відчуття та пробуджує розум (власне, про це ж говорив цитований Тарасом Тимчуком Стів Джобз).
Розмірковуючи
над цим правилом, аналізуючи своє життя крізь його призму, рано чи
пізно постає питання про правдивість свого життя. Поки живий, щось
приховуєш, когось обманюєш, говориш не правду або не всю правду. Якщо
тебе десь викриють можеш виправдатись, або може трапитись зручний
момент зізнатися у чомусь… Але якщо випадково помреш, не матимеш такої
нагоди. Хтось скаже, мовляв, мертвому байдуже що про нього думають, але
ж поки-що-живому не байдуже, що будуть про нього думати після смерті!
...
Читати далі »
Переглядів:
1831
|
Додав:
dehto1
|
Дата:
31.10.2009
|
| |
 |  |
